Про дистиляти ...
- Це водка? - слабо запитала Маргарита.
Кот підстрибнув на стільці від образи.
- Та що ви, королева, - прохрипів він, - хіба я дозволив би собі налити дамі водки? Це чистий спирт!
Оргигінальний текст розміщено у соціальній мережі facebook на сторінці Craft Beverage Ukrainian Spirits
Кіт щось знав, це точно) 😄 Історія - це завжди таємниця, це завжди захоплює. Що таке дистилят? Звідки він прийшов, хто придумав цю технологію?
Ми зустрілись з Олексієм в парку Шевченко. Олексий Сокирко (Oleksii Sokyrko) викладач історії Університету Шевченка, дослідник та знавець історії напоїв, він знає про них все). Я ніколи не думала, що це так цікаво. Я можу годинами його слухати) - Олексій, ви точно знаєте…звідки взялись дистиляти, хто цей геній, який це придумав. - Катю, точно визначити час і місце появи технології дистиляції не так вже й просто. Процес нагрівання рідини, конденсат від якого охолоджували й використовували в парфумерії та медицині був відомий уже в ІІ тисячолітті до н.е. в цивілізаціях Межиріччя й Стародавнього Сходу. Секрет технології через єгиптян став відомим грекам та римлянам, але на деякий час втрачений і знову повернувся в Європу вже за арабського посередництва. В ХІ столітті вчені аліхміки вже вміли отримувати шляхом перегонки етанол, більш відомий нам зараз як етиловий спирт (C2H5OH). У середньовічній Європі вперше перегонку виноградного сусла та інших цукристих бродильних рідин здійснив італійський чернець-алхімік Валентіус. Скуштувавши рідину (типовий для тих часів прийом ученого – усе випробовувати на собі), Валентіус був здивований її властивостями, які він оголосив чудодійними й здатними «зробити старого молодим, втомленого бадьорим, а сумного веселим». Європейські колеги Валентіуса вдосконалили винайдений т謬ми самими арабами перегінний куб для перетворення виноградного сусла на спирт. Отримуваний у результаті перегонки еліксир вважали внутрішньою силою, концентратом, «духом» вина, який мовою тодішньої науки – латиною – почали називати spiritus vini. Від цього терміна походить і його нинішній відповідник – спирт. Технологія перегонки вже в епоху Ренесансу впевнено ширилася Європою, в різних куточках якої як сировину використовували неоднакові відправні продукти: виноградне сусло, пи¬во, зернові браги тощо. На Заході Європи – у традиційних регіонах виноробства – поширенішими були саме виноградні спирти, що містили половину або ж менше об’єму води – аквавіта (від лат. aqua vitae – вода життя), звідки пішли французьке о-де-ві (eau-de-vie), англійське віскі (whisky), польська та українська оковита (okowita). Вважається, що технологія перегонки, відшліфована італійцями, потрапила до німецьких лицарів-хрестоносців у Прибалтиці та вже наприкінці XV століття поширилася в Польщі та на Заході України, а далі й на решті українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського. Практично до початку XVII століття дистиляти були переважно ліками, їх вживання в чистому вигляді вважалося екстремальною звичкою. Міцні трунки полюбляли військові, моряки та мисливці, люди інших специфічних професій. Втім, з часом технології дистиляції вдосконалювалися і, за рахунок ретельного добору сировини, фільтарції та очистки уже в XVIII – XIX століттях перетворилися на гастрономічні напої. ....